/ Новини / Привітання Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара, Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви, до Папи на засіданні Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій:
ВІЗИТ ПАПИ В УКРАЇНУ    
23-27 червня, 2001 р.    
Останні новини:
• Іван Павло ІІ : “Дякую, тобі Україно!” // 27.06.2001 (20:59)

• ПРИВІТАННЯ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА КАРДИНАЛА ГУЗАРА, ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ, ДО ПАПИ ПЕРЕД БОЖЕСТВЕННОЮ ЛІТУРГІЄЮ. ЛЬВІВ, 27 ЧЕРВНЯ 2001 РОКУ // 27.06.2001 (20:33)

• Тріумф візиту Івана Павла ІІ в Україну: на Візантійській Літургії у Львові присутні 1 500 000 прочан // 27.06.2001 (18:28)

• На зустрічі з молоддю Святішого Отця вітали понад 400 000 прочан // 26.06.2001 (22:42)

• Привітання Святішого Отця Івана Павла ІI на зустрічі із молоддю. Площа перед Храмом Різдва Пресвятої Богородиці // 26.06.2001 (21:33)

• Святіший Отець освятив будівлю та землю майбутнього Українського Католицького Університету // 26.06.2001 (20:44)

• Про благословення Його Святістю Іваном Павлом ІІ Папою Римським землі та будинку майбутнього Українського Католицького Університету // 26.06.2001 (20:40)

• Глава УГКЦ Любомир Кардинал Гузар провів прес-конференцію // 26.06.2001 (19:20)

• Беатифікація мучеників УГКЦ завершить півстолітній період переслідування Церкви // 26.06.2001 (18:57)

• Тут мудрість свій дім збудувала // 26.06.2001 (12:23)

• Свята Меса у Львові // 26.06.2001 (12:16)

• Святіший Отець у Львові // 26.06.2001 (09:44)

• Іван Павло ІІ відвідає Катедральний собор Римо-Католицької Церкви у Львові // 25.06.2001 (21:55)

• "Я знаю Львів, запитай мене, будь ласка" // 25.06.2001 (18:38)

• Вірменська катедра у Львові вітатиме Святішого Отця // 25.06.2001 (22:06)

• І збудував Христос Церкву на київських схилах // 25.06.2001 (14:52)

• Промова Владики Василія Медвіта, екзарха Києво-Вишгородського // 25.06.2001 (13:09)

• Святіший Отець склав шану жертвам Бабиного Яру та селища Биківня // 24.06.2001 (21:48)

• Свобода і толерантність у справедливості // 24.06.2001 (21:47)

• Привітання Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара, Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви, до Папи на засіданні Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій // 24.06.2001 (21:26)

Привітання Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара, Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви, до Папи на засіданні Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій

Київ, приміщення Національної філармонії,
24 червня 2001 року
Ваша Святосте!
Мені як черговому предсідникові на цьому засіданні Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій випала особлива честь привітати Вас між нами.



24.06.2001 (21:26) // Religious Information Service of Ukraine

   Дозвольте спочатку сказати кілька слів про те, ким ми є. Тут зібралися керівники шістнадцяти найбільш поширених в Україні Церков та релігійних організацій. Разом ми творимо цю Раду, в якій зібрані християни - католики, православні, протестанти, - а також юдеї та мусульмани. Крім того, в Україні є ще майже шістдесят менших релігійних організацій, більшість з яких було створено нещодавно. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” гарантує кожній конфесії повну свободу віросповідання, що знайшло своє схвалення з боку світової спільноти.

  Наша Рада ще дуже молода, оскільки постала щойно кілька років тому. Вона покликана служити форумом для зустрічей, обговорення спільних проблем, представлення урядовим чинникам спільних потреб. Рада також вживає заходів, щоб релігійні організації співжили в мирі, уникали у взаємних стосунках будь-яких конфліктів. З цією метою було вже підписано кілька відповідних декларацій, які, на нашу думку, позитивно вплинули на релігійні процеси в Україні. Втім, потенціал такої організації, як наша Рада, ще далеко не вичерпано.

  Які виклики стоять перед нами? На мою думку, першим слід було б назвати існування в Україні реальної багатоконфесійності. В минулому деякі Церкви втішалися привілейованим статусом у тих державах, до складу яких входили українські землі. Інші, навпаки, були поставлені поза законом. Сьогодні всі Церкви та релігійні організації втішаються однаковими правами і є рівними перед законом. Це велике досягнення української державності, хоч немало ще залишається зробити. Зокрема, ті Церкви та релігійні громади, які були переслідувані, репресовані й поставлені поза суспільством в часи комуністичної диктатури, очікують від держави повної юридичної реабілітації й визнання їхніх навчальних закладів та інших структур, які служать суспільству. Зі свого боку, нові обставини співіснування релігійних громад спонукають нас самих якнайглибше пізнати джерела миру й толерантності, що містяться в наших релігійних традиціях, і виявляти їх у практиці наших стосунків.

  По-друге, нам доводиться жити в суспільстві, в якому сліди колишнього комуністичного ладу та ідеології ще до кінця не забуто й не стерто зі свідомості людей. Значна частина жителів української держави не належать до якоїсь Церкви чи релігійної організації, а дуже часто взагалі далекі від Бога. Це з особливою силою спонукає нас сприяти відновленню релігійного виміру людського життя.

  По-третє, хоч Україна має тисячолітню релігійну традицію (головним чином християнську), приватне та громадське життя нашої країни в багатьох випадках не спирається на загальнолюдські вартості, які завжди мали релігійну основу. Звичайно, ця проблема стоїть не лише перед Україною, а й перед усіма посткомуністичними країнами і взагалі перед постмодерним світом. Великі завдання, що стоять перед нашим суспільством, неможливо виконати без утвердження наших спільних моральних цінностей, без розгортання широкої програми морально-етичної, релігійної та академічної богословської освіти.

  По-четверте, значною проблемою, що обтяжує релігійне життя в Україні, є роз’єднаність Христової Церкви київської традиції. Нашою мрією є повернутися до первісного сопричастя, і ми вдячні світовій християнській спільноті за розуміння важливості цієї проблеми для України.

  Зі старовинної монашої літератури дізнаємося, що коли серед монахів з’являвся досвідчений вчитель, його просили: “Дай нам слово, поділися з нами своїм досвідом”. Так і ми тепер просимо Вас підтримати нас в наших зусиллях: “Дай нам слово”, Святіший Отче!

 Версія для друку

© Web design and programming - TRC Web Team, 2001
Support - Oleh Kuzo, 2001-2006, 2011
© Українська Греко-Католицька Церква, 2001
Дослідження: Львівська Богословська Академія
Усі права застережені.