/   Папа   / Апостольська Столиця та Україна:з історії взаємин:
ВІЗИТ ПАПИ В УКРАЇНУ    
23-27 червня, 2001 р.    
  Папа  

Понтифік-слов'янин відвідає східних слов'ян
Апостольська Столиця та Україна:з історії взаємин
Біографія Івана Павла ІІ до проголошення його Папою Римським
Понтифікат Івана Павла II
Іван Павло II про Східне Християнство
Ватикан і Святий Престол


Апостольська Столиця та Україна:з історії взаємин

Християнство прийшло в Україну у першому столітті добре второваними грецькими і римськими торговими шляхами. Доказами цього служать результати археологічних досліджень місць ранньохристиянських поселень на північному узбережжі Чорного моря. Як і в інших регіонах Римської імперії, християнство переслідувалося, а це перешкоджало розвиткові організації, взаємозв'язків та структури Церкви. Однак процес євангелизації тривав, і коли імператор Траян вислав св. Папу Климентія І до Криму, де той згодом і загинув мученицькою смертю, його останки були віднайдені християнами херсонеської Таврії. Згодом частина їх була перенесена до Десятинної Церкви у Києві.

У ІХ столітті свв. Кирило і Мефодій розпочали своє служіння серед слов'ян, після того як під час своєї місії до хoзар уперше відвідали землі, що зараз належать до Східної України. У цьому служінні їх підтримував і сприяв Римський Престол, особливо Папа Адріан ІІ. Загалом їхня діяльність пройшла серед слов'янських народів, які проживали на території, що зараз належить до Моравії (частина Чехії). Проте важливість цього служіння головно полягає в їх ролі як першовчителів слов'ян, для яких вони розвинули літературу, а понад усе алфавіт, відомий сьогодні як кирилиця. У ХІХ столітті вони стали яскравим символом пробудження українського націоналізму. Мощі св. Кирила зберігаються у Церкві св. Климентія в Римі.

Зв'язки між Україною та Апостольським Престолом почали розвиватися інтенсивно після Хрещення України у 988 році. Східний (візантійський) обряд християнства був запроваджений із Константинополя, і українці стали приналежними до патріархату, який все ще перебував у повному сопричасті з Римом. Потім князь Володимир та Папа Йоан ХV, а згодом і Папа Сильвестр ІІ обмінювалися емісарами.

В епоху Середньовіччя, незважаючи на розкол між Константинополем та Римом 1054 року, безпосередні контакти між Україною та Римським Апостольським Престолом продовжувалися. У 1245 році Папа Інокентій ІV відправив місію до монголів, і переговори з князем Данилом Галицьким та Васильком Романовичем завершилися коронацією Данила Апостольською Римською делегацією у 1253 році.

У 1453 р., після поневолення Константинополя турками, Константинопольський патріархат поступово втрачає свій вплив на Східні Церкви, а у 1588 р., із встановленням Московського патріархату, українці почали шукати єдности не тільки з Римом, але і з суб'єктами його патріархальної юрисдикції. Берестейська унія 1596 року започаткувала нову еру взаємин із Римом: вони стали постійними і вагомими. Римська дипломатія зі світською владою того часу була важливим чинником у збереженні як католичности, так і церковних традицій католиків візантійського обряду.

Унаслідок різких політичних змін, що сталися після Першої світової війни, Апостольський візитатор, а згодом і Папа Пій ХІ Ахілле Ратті не змогли відвідати радянську Україну. За радянських репресій підтримка Римом підпільної Церкви в Україні була життєво важливою. Після розпаду радянської системи папські візитатори знову змогли повернутися в Україну, а у 1991 році відновилися офіційні дипломатичні відносини з Римом.



 Версія для друку

© Web design and programming - TRC Web Team, 2001
Support - Oleh Kuzo, 2001-2006, 2011
© Українська Греко-Католицька Церква, 2001
Дослідження: Львівська Богословська Академія
Усі права застережені.